Позаурочні заходи

                                                                           

Виховний захід на тему:

«Живе обличчя моєї Землі»

до Дня Землі – 22 квітня

Підготував:

майстер в\н

                                                                                 Чосик А.М.

  

2016 р.

Тема заходу:  «Живе обличчя моєї Землі»

Мета заходу: виховувати в учнів любов, людяність, доброту, почуття патріотизму, викликати почуття відповідальності за майбутнє нашої планети, нашої Землі.

Матеріально-технічне обладнання: ноутбук, мультимедійний пристрій, презентація, відео, музичне оформлення.

Хід заходу

І. Вступна частина

Перегляд відеоролику «Наш дім - Земля»

Вступне слово майстра

- Дорого дня!!! Я хочу розпочати наш захід із слів Джеральда Дарелла: «Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, що не засвоїли найпростіших правил садівництва. Із зневагою ставлячись до цього саду, ми робимо це з багатодушним самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який шматує ножицями карту Рембранта».

Давайте спробуємо зазирнути в обличчя нашої планети, побачити яка вона, … як співає…, радіє, … почути як плаче… , як стогне від болю, якого їй завдають люди.

ІІ. Основна частина.

Ведучий 1. Кожного ранку ми відкриваємо двері нашого дому в новий день. По один бік дверей залишається наш маленький домашній світ, родина, дитинство; а по другий – світ зовнішній. Цей світ величезний, ім’я якому – Земля.

Ведучий 2. Здраствуй, моя рідна земле! Якою прекрасною і величною ти є... ЗЕМЛЯ - рідна і близька, дорога і українська, батьківська, улюблена, велика, родюча, багата , тепла і щедра, холодна, пахуча і прекрасна, квітуча і неозора, наша, неосяжна і весняна, осіння, убога, добра і плодюча, свята, зелена, чудова, життєдайна, урожайна, запашна, миролюбна, приваблива, найкраща, сіра, сумна, годувальниця; земля предків.

Ведучий 1. «Дивлячись на Землю з космосу, ти розумієш, що всі ми, незалежно від того, на якому континенті живемо, і в якому місті, всі ми - брати і сестри, Земля - наш спільний дім, який ми повинні оберігати і про який повинні піклуватися». Її обличчя під впливом діяльності людини постійно змінюється. Ми - люди кінця XXІ століття - майже ненароком для себе раптом опинились у подвійній ролі свідків і винуватців катастрофічних змін на Землі. Глобальні проблеми сучасності, стосуються не лише однієї окремо взятої держави, а й усіх країн світу. Виникли ці проблеми не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тисяч років тому Вавілонський цар Хаммураті, а пізніше - китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного покриву степів, водних джерел.

Ведучий 2. Cвяткування Дня Землі 22 квітня. Це свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих щедрот і природних ресурсів, якими наділила нас природа. Вперше День Землі був відзначений у 1970 і з того часу проводиться щорічно 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі і Повітря. Свято, яке має на меті об’єднати людей планети щодо захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу людей до проблем екології нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для вирішення екологічних проблем. В цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглі території, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.

Перегляд відеоролику «Збережемо природу Землі разом»

Твір – мініатюра «Чи належить довкілля людству?»  (розповідає Петращук Руслан)

Слово «довкілля» говорить само за себе: довкілля – це те, що оточує нас, те, чим ми дихаємо і живимося. Без природи та її ресурсів людство не зможе прожити і дня.

Як на мою думку, природа дала все можливе, аби людям було добре жити. Але виникає питання: що ж дала людина взамін природі?...

Засмічені вулиці, ліси, міста, висушені річки, вирубані ліси. Винайдено багато нових приладів, які випромінюють негатив природі. Змінюючи її, ми руйнуємо природний стан довкілля і завдаємо шкоду самим собі.

Зробивши нове відкриття чи машину за для комфорту людства, ми забуваємо, що приносимо шкоду фауні та флорі нашої планети. Тварини просто зникають внаслідок діяльності чи бездіяльності людини, суспільства.

Цей список можна продовжувати, але завжди буде присутнє слово «людина…людина…людина».

Людину створила природа ідеальною, а чи зможемо і ми зробити її такою ж ідеальною, не приборкуючи її до себе і для себе?

Давайте лілеїти і берегти нашу природу, нашу Землю, збагачувати вдосконалювати, робити щось не тільки за для себе, а й для інших! Думати не тільки про сьогоднішній день, а й про завтрашній.

Адже в цьому світі нікому і ніщо не належить, і ніхто не має права щось приборкувати за для себе. Якщо кожен із нас буде дотримуватися цих пріоритетів – нам вдасться зберегти природу і все живе на Землі! Не забувайте, що наша доля – це доля нашої рідної Землі.   

Викладач 1. Весь наш сьогоднішній добробут, наш поступ у завтра передусім залежить від землі. Від її щедрості, її безсмертя. Як зберегти нам живу силу землі, її вічну родючість? Як примножити плоди землі, досягти того, щоб нива наша завтра була багатішою? Це складне питання стоїть перед нами і вимагає його розв'язання. Л    Небачено активна й здебільшого непродумана діяльність людини, супроводжувана знищенням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, призвела до того, що нині наша планета перебуває в критичному стані, коли до глобальної катастрофи залишилися лічені кроки. Але через свої хибні моральні принципи, духовне зубожіння, деградацію екологічної свідомості і совісті ми знову опинилися на порозі нового, чи не найжахливішого етапу виживання – екологічної кризи.

Ведучий 2. Глобальне знищення природи – то лише побічний результат згубної діяльності суспільства. Екологічна драма розгортається на наших очах. Ми бачимо це, розуміємо, що це дуже серйозно, але чому ж тоді не припиняється цей страшний "марафон", що неминуче приведе людство до загибелі? Екологічна ситуація вже близька до критичної. Потрібні нові ідеї, зусилля і колосальні матеріальні витрати, щоб зупинити катастрофу. Тому ставлення людини до природи нині набуває такого самого морального значення, як і ставлення людини до людини.

Учениця - Ставіла Мирослава.:

«Прости нас, Земле, нас – людей століття

Яке надбало стільки лиходій,

Що вистачить на кілька поколінь

Внаслідок людської перемоги над усім живим, що просить допомоги.

Прости нам, Земле, спалені ліси,

Прости ґрунти збіднілі й неродючі

І атом той, що вирвався на волю,

Перевернув людську нелегку долю.

Прости нас, Земле, все-таки, прости,

Бо голова всьому живому – ти.

Можливо, розум людства не засне –

І він проснеться і тебе спасе»

Учениця – Марку Анна

Я б вигадала іншу Україну,

Якби Її на світі не було...

Її плекала б, мов малу дитину,

Щоб українство мальвами цвіло.

Я б на коліна стала перед Богом,

Молилася б за Неї день і ніч.

Я відшукала б зоряну дорогу.

Для Неї запалила б сотні свіч.

Я б вимріяла іншу Україну,

Якби Її на світі не було.

Молюсь за Неї, доки є ще днина,

Щоб українство в безвість не пішло...

Перегляд  відеоролика «Екологічні проблеми»

Екологічна казка «І у сміття є будинок»

Автор: Одного разу під лавкою зустрілись енергозберігаюча лампочка….

(виходе лампочка),

Прочитана газета,

(виходе газета)

Скляна пляшка

(виходе пляшка).

Всі вони опинились під лавкою по-різному. Лампочка випала з дірявого пакета з під сміття, газету залишила, читаючи, дівчинка, а пляшку викинув хлопець, проїжджаючи на велосипеді.

Першою заговорила лампочка:

Лампочка: Мене не можна губити, адже я особлива і для мене є спеціальний контейнер.

Газета: А мене взагалі не можна залишати на вулиці, у будь-який момент піде дощ і я промокну.

Пляшка: Стоп! Не хвилюйтесь і не засмучуйтесь! Ми – сміття, а значить у нас є будинок і це – сміттєвий ящик! А наше завдання туди потрапити.

Автор: У цей момент вітер приніс поліетиленовий пакет, на якому був зображений смайлик, тому він був у гарному настрої.

Пакет: Привіт!

Пляшка: Тихіше не заважай! Ми розробляємо план!

Пакет: Який ще план?

Пляшка: План повернення додому.

Лампочка: Спочатку ми повинні потрапити до сміттєвого ящику, а звідти на сміттєвопереробний завод.

Газета: А там з нас зроблять нові і корисні речі.

Пакет: Не смішіть мене! Краще як я, літати по світу і бачити багато цікавого

(пакет кружляє і відлітає)

Пляшка: Друзі, у мене є ідея! Давайте покотимось за вітром, нас обов'язково помітять, піднімуть і ми потрапимо додому.

(кружляють і зникають)

Автор: А пакет так і залишився самотнім і непотрібним. Пляшка, що стоїть на вітрині бачила його одного разу, він був брудний і подертий. Ви запитаєте мене, звідки я знаю цю історію? Мені розповіла її та сама газета, але тепер це не газета, а нова чудова книжка.

Ведучий 2. Але найбільшою екологічною катастрофою ХХ століття стала аварія на ЧАЕС. Чорнобиль… Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Як грізне попередження, була послана нам зірка Полин, і мало хто знав, що у книзі книг – Біблії - говориться про цю страшну катастрофу.

Ведучий 1. «…Засурмив третій ангел – і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І стала вона на третину річок та водні джерела. І ймення тієї зорі Полин. І стала третина води, як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона…»

Ведучий 2. На момент аварії в реакторі знаходилось 200 тонн радіоактивного урану і плутонію. 3% радіоактивних матеріалів потрапило в навколишнє середовище. За офіційними даними, в Україні вважають забрудненими 16 областей, але фактично забруднена вся територія України.

Учениця – Іздебська Марія

Впала з неба додолу потривожена ангелом зірка.
Покотилась по обрію, збурила зоряну синь.
На душі стало сумно, на устах стало солоно-гірко,
Бо чорнобиль-трава – то полин.
Чом же ти, Україно, материнська вербова колиско,
Знов така мовчазна, мов обпалена груша, стоїш?
І течуть твої сльози, і болять твої рани так близько.
Чом не просиш у Бога ти здоров’я для діток своїх?
Ти завжди булла з Богом – не нужденні ні хлібом, ні сіллю.
Як же ти допустила, що скалічили душу твою?

Учень – Цикул Олександр

…Впала з неба зоря – покотилась чорнобильська зірка.
Чуєш, рідна моя, Бог шепоче до тебе: «Люблю…
Я люблю твоїх діток, матерів твоїх сльози рахую,
і батьків твоїх стогін віддасться у серці моїм.
Ти хоч слово скажи, хоч тихенько, - тебе я почую,
Я за тебе страждаю, я за тебе помер на хресті…»
Сіра осінь прийде, готуватись до вічності треба,
І петля радіації стягує шию твою.
Встань, моя Україно, простягни свої руки до неба!
Знай: Син Божий Ісус ще чекає молитву твою.

Ведучий 1. Страшною раною на тілі України став Чорнобиль. Мічена атомом земля дихає небезпекою; вода і повітря, грунт і рослинність становлять загрозу всьому живому. І не дивно, що народжуються каліки, що кількість онкологічних захворювань стрімко росте, що з’являються нові і нові інфекційні хвороби. Ми самі, наша безпечність, безвідповідальність виною цьому.

Учениця – Прощук Дарія

Плакав лебідь у мертвім місті,
А навколо сади буяли,
А навколо –дими зловісні,
На півнеба вогні палали.

Плакав лебідь: - Ну як це, люди,
як могли ви таке вчинити?
Що ж тепер із землею буде?
Де тепер ми будемо жити?

Плакав лебідь… Не чули люди,
Хижа смерть підкрадалась тихо.
…Мертвий цвіт на пташині груди
Осипав смертоносний вихор.

Учениця – Карча Наташа

Жасмин цвіте, і трави косять,
І сіно пахне і п’янить,
І йдуть дощі, коли не просять,
Із вітром колос гомонить, -
Усе живе жадає жити,
Снаги і сили повне вщерть.
І важко, й страшно зрозуміти,
Що над усім чекає смерть…

Ведучий. 2. Чорнобиль… Мертва зона… Сьогодні ці слова гірким болем відлунюють в наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово, тихо руйнуються хати. Повертаючись у безлюдну зону, журавлі дивуються, чому не чути веселих дитячих голосів, чому тут немає життя…

Учениця – Проскурняк Валенина

Над Чорнобилем птахи летіли –
З вирію вертались навесні.
Мов сніжниця, попелище біле
Розвівалось в рідній стороні.
Там горіли гнізда і гніздечка,
Поржавіли хвоя і трава.
Журавлина крихітна вервечка
Напиналась, наче тятива.
Не було ні стогону, ні крику, -
Тільки посвист виморених крил.
Журавлі несли печаль велику,
Наче тінь невидимих могил.

Ведучий. 1. У диявольському казані Чорнобиля згоріли не лише наші уявлення про перемогу над силами природи. Тут перетворюються на попіл людські долі, сподівання на щастя, сама воля до життя.

Учениця – Луцу Флоаря

Чорний бусел уже не літає,
На верхівці смереки згорілий.
Вже мене в листопаді немає.
Все минає, лиш сни уціліли.
І підхоплять вітри-трубадури
Сторозколоте зорями небо.
Ми самі заховались за мури,
Заворожені. Може, так треба.
І я кличу із літа: - Не вірю,
Що лелека уже не в повітрі!
Його чорне розкошлане пір’я
Смерекові обтрушує вістря.
Іще ходять по груди у травах
Лелечата з минулого – білі.
Стигне кава в долонях гіркава…
Облітають пір’їни згорілі.

Ведучий 2. Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль, завданий землі, не вщухає, рани землі не загоюються, і все це стукає в двері наших домівок захворюваннями, спустошеними селами, непогамованим людським нещастям. Тривога не полишає людей, пов’язаних скорботним часом ядерного апокаліпсиса. З’явившись під знаком біблійної зірки Полин, той чорний Чорнобиль став якщо й не розплатою, то найсерйознішою пересторогою нашому варварству, технократичній сваволі, коли дозволяють собі знущатися з природи – нашої одвічної матері і заступниці. Ця зірка Полин наче була послана нам усім з майбутнього, як грізне попередження: опам’ятайтеся, поки не пізно!

Ведучий. 1. А мить, коли буде пізно, може настати дуже швидко. Уявімо собі, що ми на машині часу перенеслися в майбутнє, років на двісті вперед. Як там живуть наші нащадки? Давайте подивимось.

(Заходить продавець повітря, в нього лоток зі складеними парасольками, коробки з написом «Чисте повітря», пляшки з етикетками «Жива вода»)

Продавець: Чисте гірське повітря! Купуйте живу воду! Остання жива вода на землі! Парасольки від кислотних дощів – для всіх і для кожного! Купуйте цілюще, чисте гірське повітря! Тільки в нас! Натуральна вода!

(вибігають учні-покупці.)

Продавець: (зрадів): Купуйте парасольки від кислотного дощу! Живу воду! Останню живу воду на Землі!

(учні здивовані)

1 учень: Парасольки від кислотного дощу?

2 учень: Жива вода?

3 учень: Чисте повітря?

Продавець: Саме так! Останні взірці. Тільки в нас! Поспішайте! Купуйте носові хустинки від смогу! Протигази!

1 учень: Навіщо?

2 учень: Кому потрібна жива вода?

3 учень: Все це бабусині казки!

Продавець (із сумом): Бабусині казки… Ні, молоді люди, це вже не казки, це сумна реальність. Ще трохи – і на Землі не знайдеться ні краплини справжньої чистої води, котру я називаю живою. А за один подих свіжого повітря доведеться платити таку ціну!

1 учень: Яку ж?

Продавець: Навіть страшно вимовити… Ціною всьому може стати людське життя! Наше і наших дітей…

2 учень: Та він знущається з нас! Яка нісенітниця! Носові хустинки від смогу, парасольки від кислотних дощів…

3 учень: Та він божевільний!

1 учень: Повітря – он скільки! (вдихає і падає)

2 учень: А води? Пий – не хочу! І все безкоштовно! (п’є і хапається за живіт).

3 учень: Та він звичайний шахрай! Ходімо, нема про що з ним розмовляти!

Продавець (схвильовано): Люди! Невже вам не страшно? (гуркоче грім, чути шум дощу)

Продавець: Ось… Я ж казав – кислотний дощ!

1 учень: Мені страшно.

Продавець: Страшно… Зараз тільки в кіно можна побачити світанки і сутінки, ранкову росу, грибний дощ, веселку…

1 учень: Що ж ми зробили із нашою Землею? Своїм руками ми нищимо природу, не думаючи, в якому світі житимуть наші діти і внуки.

2 учень: Спинися, технократії експрес!

Єднайте голос, вчені і поети!

Страшну ціну ми платим за прогрес…

Це зветься – самознищення планети!

Учениця – Паламарюк Руслана

Така планета наша, ніби казка!

Чарівна, дивовижна і ясна.

Бо ж гріє Землю сонечкова ласка,

Водичкою вмивається вона,

У гарних квітах дивно розквітає,

В зелених травах, в чарівних лісах.

Світанок ніжний пташка зустрічає

І все дзвенить, купається в піснях.

А над усім цим дивом синє небо,

Хмарки біленькі хтось намалював.

І нам здається всім, що так і треба,

Та хто ж нам світ такий подарував?

Таку красу, таке безмежне диво,

Ці звуки, форми, барви-кольори,

Хто це підніс в дарунок милостиво?

Це просто диво, що не говори.

Учениця – Сумарюк Каріна

Така природа всіх нас зустрічає!

І скільки ти б не жив на цій Землі.

Вона дивує, радує, вражає,

І в зрілості, і доки ще малі.

І не дає ніколи збайдужіти,

Підносить нам сюрпризи повсякчас.

То ж бережіть цю Землю, любі діти,

Вона родила і зростила нас.

Вона нам мати, бо життя дарує,

Годує всіх, для нас цвіте й росте.

І щедрістю безмежною дивує,

Та пам’ятайте завжди і про те,

Що ми тут гості, а природа вічна,

Вона й до нас уже давно була.

Така ж чудова, дивна і лірична…

Не заподійте цьому світу зла.

Звучить пісня «Мій рідний край» у виконанні Луцу Ілоарі

«Мій рідний край»

І. Вдалині за річкою срібний зорепад

І вином порічковим всіх частує сад,

Літньою долиною йду не поспіша

Вишнею й калиною втішена душа.

Приспів:

Це край, де я родилась і живу,

Де все для мене рідне — не байдуже,

Де зірка з неба впала у траву,

Щоб ти мене побачив милий друже.

Це край моєї втіхи і сльози,

Із рідним словом, з рідними піснями

Тулюся до вкраїнської краси,

Бо це взяла від батька і від мами.

ІІ. Пахнуть луки травами, пахнуть до знемог

Грішне разом з праведним в силуетах двох,

Музика над тишею, хоч на струнах грай

І душа утішена — це мій рідний край!

Приспів.

ІІІ. Заключна частина

Ведучий. 2. Одвічні цінності: благословенна земля, тихі небеса та цілюща вода… Ось той скарб її величності Природи, що оповитий легендами, оспіваний у піснях та прекрасних поезіях. І ми надіємось, що кожен з нас, тут присутніх, ні сьогодні, ні через багато років не залишиться байдужим до долі нашої планети. Хай квітують наші сади, хай сміється веселкою небо, хай кришталево чисте повітря п’янить нас ароматом весняних квітів і пташиним дзвінким щебетом!

Ведучий 1. Дякуємо всім за увагу і сподіваємося, що наша сьогоднішня зустріч нікого з вас не залишила байдужим.

Ведучий 2. Хай вам щастить! До нових зустрічей.

2015р.

СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Тема: «Моя професія - Адміністратор»

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про професію; ознайомити учнів першого та другого курсів із кваліфікаційними вимогами до професії «Адміністратор»; розвивати цілеспрямованість, працелюбність, наполегливість, виховувати цілісне ставлення до праці, інтерес до обраної професії.

Місце проведення: аудиторія № 16.

Обладнання: стінгазети, буклети на змінному інформаційному стенді ІІ-го поверху навчального корпусу, мультимедійний пристрій, презентація, відеоролик.

Епіграф до заходу:

Вдало вибери професію,

Вклади в неї свою душу,

Тоді щастя само тебе відшукає. (К. Д. Ушинський)

Хід заходу

І. Організаційний момент

Оголошення теми й мети заходу

Майстер: Доброго дня, шановні учні та гості! Сьогодні, в рамках тижня з професії «Адміністратор» перші випускники з цієї професії продемонструють набуті знання та професійні компетенції кваліфікованого робітника. Ми запросили на захід учнів групи №8 та №9 – майбутніх адміністраторів.

 

Вступне слово

Зверніть увагу на епіграф до нашого заходу.

Вдало вибери професію,

Вклади в неї свою душу,

Тоді щастя само тебе відшукає.

Задумайтеся?!!

Праця завжди була, є і буде основою життя. І від того як людина працюватиме, буде залежати майбутнє не тільки сім'ї, а й держави.

Почну я з притчі.

Якось один народ вів нелегку боротьбу проти загарбників. І коли всім стало ясно, що вони програють битву, вояки вже не вірили своєму воєначальнику, пішла паніка, тоді люди звернулись до Господа і попросили: «О, Господе, допоможи нам, покажи, де та людина, яка поверне військо і надихне його на перемогу над ворогом!» Господь змилувався й показав дім, де жила така людина. Це був дім шевця.

-      Як ви розумієте цю притчу? (правильний вибір професії)

Отже можна зробити висновок, що, людина, яка могла бути генералом, шила не дуже гарне взуття, а бездарний генерал вів військо до поразки. Тому, дійсно, одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії.

ІІ. Основна частина.

Майстер: А зараз, я надаю слово третьокурсникам, які здобувають професію «Адміністратор». Вони для вам проведуть екскурс в дану професію. Запрошую.

Учень: Світ професій – складний та захоплюючий. Зорієнтуватись в ньому інколи дуже важко. Усім людям властиво планувати своє життя, вирішувати багато питань, пов’язаних з вибором професії.

Учень: Знайти свою дорогу в житті – дуже нелегко. Одні обирають її для себе ще з дитинства, інші все життя шукають та не знаходять. Одні з юних літ вчаться переборювати труднощі, які трапляються на шляху до мети, і переборюють їх. Інші, навпаки, всіляко намагаються оминути ці труднощі.

Учень: Сьогодні ми живемо в країні, яка відкриває перед молоддю необмежені можливості для набуття будь-якої професії. А людина, в свою чергу, може звеличити будь-яку професію, освітлюючи її вогнем своєї творчості, свого дерзання та майстерності.

Учень: Однією з досить цікавих сучасних професій є адміністратор. Дана загальна категорія об’єднує відразу кілька професій, адже адміністратори сьогодні працюють багато де.

Майстер: Дякую, дівчата.

А зараз трішки історії.

Учень: Адміністратор (латинською administrator — управитель) - це особа, яка здійснює роботу з якісного і ефективного обслуговування відвідувачів, консультує їх із питань, які стосуються товарів і послуг, які надає підприємство, організація.

Учень: В часи, коли українські землі входили до складу Речі Посполитої, під адміністратором розумілись:

Управитель будь-яких земельних маєтків.

Учень: Управитель парафії.

Учень: Адміністратор парафії призначався Папою Римським лише для тимчасового керівництва нею у випадку вакантної посади єпископа чи перешкод у виконанні єпископом своїх обов’язків

Учень: Необхідність в адміністраторах виникла із зростанням кількості магазинів, торгових точок, кафе і ресторанів, організацій та підприємств.

Учень: На сьогоднішній день неможливо уявити собі роботу будь-якого підприємства без адміністратора.

Учень: Адміністратор може відповідати за напрямок діяльності компанії або за роботу персоналу. Так, наприклад, адміністратор ресторану зобов'язаний зустрічати гостей, проводжати їх до столика, показувати вільні місця, а також стежити за загальним порядком в ресторані і за діями офіціантів.

Майстер: Дякуємо вам. А зараз пропонуємо Вашій увазі переглянути відеоролик, в якому діти дошкільного та шкільного віку розкажуть про професію адміністратор.

Перегляд відеоролика «Розуміння дітей професії - адміністратор»

Майстер: Після перегляду ролика і почутої від учнів інформації, як ви думаєте, хто такий адміністратор? Чи зустрічали ви колись адміністратора?, де це було?, що він робив…

Бесіда з учнями І, ІІ курсів

Як ви вже самі зробили висновок, що професія адміністратора є різнобічною і необхідною.

А тепер, уявіть собі, що ви знаходитесь в холі готелю. Вам потрібно забронювати конференц-залу для проведення презентації професії.

Сценка: «Зухвалий адміністратор та відвідувач»

Майстер: давайте обговоримо цю ситуацію.

-      Чи вірні були дії адміністратора?

-       Які помилки він допустив?

-      А як би поступили ви?

Дійсно, від адміністраторів чекають адекватної відповіді та відповідних дій для вирішення будь яких питань, які стосуються його функціональних обов’язків. А детально їх охарактеризують наші випускники. Їм, слово

Учень: здобувши професію адміністратора ви: будете здійснювати роботу з обслуговування відвідувачів;

Учень: будете забезпечувати контроль за збереженням матеріальних цінностей;

Учень: будете консультувати відвідувачів з питань, що стосуються послуг, які надаються;

Учень: будете вживати заходів щодо запобігання і ліквідації конфліктних ситуацій;

Учень: будете розглядати претензії, пов'язані з незадовільним обслуговуванням відвідувачів;

Учень: будете здійснювати контроль за відповідним оформленням приміщень;

Учень: будете забезпечувати чистоту і порядок у приміщенні і на прилеглій до нього або будівлі території;

Учень:  будете контролювати дотримання підлеглими працівниками трудової і виробничої дисципліни, правил і норм охорони праці, вимог виробничої санітарії та гігієни;

Учень: будете інформувати керівництво про наявні недоліки в обслуговуванні відвідувачів та заходах для їх ліквідації;.

Учень: та забезпечувати виконання працівниками вказівок керівництва підприємства, установи, організації.

Учень: А працювати ви зможете працювати: у сфері торгівлі;

Учень: у сфері будівництва і видобувної промисловості;

Учень: у транспортній сфері;

Учень: у сфері медицини й охорони здоров'я;

Учень: у сфері готельного і ресторанного бізнесу;

Учень: в туристичній компанії;

Учень: у рекламному агентстві.

ІІІ. Заключна частина.

Майстер: Дякую, дівчатам.

А нам пропоную повернутися до епіграфу (зачитую).

-      Як ви його розумієте?

Так, дійсно: щасливий той, хто радісно йде на роботу і з радістю повертається додому. Але, щоб радісно було йти на роботу, треба одержувати від неї задоволення, а це залежить від вдало обраної професії. Бажаємо всім присутнім успіхів у трудовій діяльності. Дякуємо всім за увагу.